Місто з багатьма водоймами, але не забезпечене водою. Як так може бути?

Згідно зі стратегією державної екологічної політики, «Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально». Як це можливо? Здавалося б, в Києві тече щонайменше дві потужні річки і така велика кількість озер. Справа в тому, що близько 90% всіх водойм Києва в незадовільному стані.

Більшість водних об’єктів Києва антропогенно змінені. Без необхідного нагляду така водойма перетворюється з живого організму на екологічно небезпечний об’єкт». 

Внаслідок антропогенного впливу втрачається також ідентичність водойм. Так, на початку століття багато річок в Києві перетворили на колектори. Сьогодні невідомо, де саме протікали ці водні об’єкти і як змінювалася їхня морфометрія. 

Сьогодні, в Києві немає жодного стратегічного документу зі сформованою політикою збереження, раціонального використання і підтримання  гідрологічного режиму водних об’єктів: «Минулого року була спроба написати водну стратегію Києва з ініціативи КП “Плесо”. На жаль, ця спроба так і не стала концептуальним документом». 

За охорону, утримання та експлуатацію земель водного фонду в Києві відповідає комунальне підприємство «Плесо». Проте, як пояснює Олександр Чистяков, підприємство переважно займається прибиранням берегової частини, адже його фінансують за залишковим принципом. 

 «“Плесо” по суті видає дозволи на різні заклади біля водойм і слідкує за благоустроєм прибережних зон. Це як чекати, що після прибирання під’їзду в квартирі теж стане чисто. Натомість водоймою треба займатися повністю – скошувати рослинність, висаджувати правильну флору, яка очищає воду тощо», – каже експерт. 

Іншою глобальною проблемою Києва є цвітіння і заростання Дніпра. Як вже згадувалося, половина стічних вод, які потрапляють у річку, неочищена. Цьому завдячуємо і зливовим каналізаціям, з яких вода без очисних споруд потрапляє в Дніпро, і двом тисячам столичних автомийок, викиди яких ніхто не контролює. 

Каналізаційні очисні споруди не фільтрують фосфати. Як наслідок, насичена ними вода потрапляє в Дніпро. Фосфати осідають на дні і стають добривом для рослинності. За словами голови Національної екологічної ради, підприємствам часто простіше після кожної перевірки заплатити 1700 гривень штрафу, аніж поставити дорогі фільтри – такі штрафи нібито наперед закладають у бізнес-план проєкту.   

Сприяє цвітінню і надмірна зарегульованість Дніпра. Шість водосховищ суттєво зменшують його течію. «На момент спорудження водосховищ, це було передове рішення. Проте ніхто не думав, до чого це призведе через сто років», – каже Ольга Денищук з Всесвітнього фонду дикої природи.

Сьогодні, водосховища вже змінили свою морфометрію і морфологію, і ці зміни є недослідженими. Тому в Дніпрі є ділянки глибиною до 25 метрів, а є місця, які легко можна перейти вбрід. Ситуацію з головною водною артерією міста ніхто не контролює. 

Не краща ситуація в місті і з озерами. «Коли 65 років тому запускали Дарницьку ТЕЦ, не встигли побудувати бетонні відстійники. Натомість для скидання відходів ТЕЦ виділили два озера. Озеро Гарячка, яке стало золовідвалом ТЕЦ, наразі несе екологічну небезпеку», – каже голова Національної екологічної ради. 

Справа в тому, що при будівництві Дарницької ТЕЦ передбачили півтора кілометрову санітарну зону. Наразі в межах цієї зони впритул до озера Гарячка звели багатоповерхівки і великий торговельний центр. За інформацією Держекоінспекції, «з модернізацією ТЕЦ від використання цієї технічної водойми необхідно відмовитися, а її території рекультивувати».

Отже, перш за все, на думку експертів, міській владі слід негайно зайнятися паспортизацією всіх водойм. «Треба, щоб всі водойми мали господаря. У кожної водойми своя хвороба, яку треба лікувати – когось почистити, а когось зарибити», – пояснює Чистяков. Далі на треба законодавчому рівні заборонити неочищені стоки і в десятки разів збільшити штрафи за скидання таких стоків у річки. Ну і нарешті фундментально зайнятися реконструкцією Бортницької станції аерації чи навіть будівництвом нових очисних споруд.

0Shares

Вам також може сподобатись: