Де­сна, Дні­про, При­п’ять: еко­но­мі­чні і еко­ло­гі­чні на­слід­ки за­не­дба­н­ня

За ча­сів не­за­ле­жно­сті в Укра­ї­ні пра­кти­чно ні­чо­го не було зро­бле­но для по­кра­ще­н­ня еко­си­стем най­біль­ших рі­чок – Де­сни, При­п’я­ті та Дні­пра. А це ви­кли­кає ряд еко­но­мі­чних та еко­ло­гі­чних про­блем: пря­мо впли­ває на еко­се­ре­до­ви­ще, еко­но­мі­ку ці­лих ре­гіо­нів, не на­дає мо­жли­во­сті в пов­ній мірі ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ці рі­чки як транс­порт­ні ар­те­рії.

Еко­ло­гія
Рі­чка Дні­про з по­ту­жною те­чі­єю пе­ре­тво­рю­є­ться на “сто­я­че бо­ло­то”. Дні­про пе­ре­го­ро­дже­но дам­ба­ми. Це упо­віль­нює рух те­чії, спри­яє швид­шо­му про­грі­ван­ню води, ра­зом з хі­мі­чни­ми ски­да­ми, і цві­тін­ню.

На сьо­го­дні ви­яв­ле­но 56 мі­лин у ме­жах Ки­є­ва.

Вода це одна з пер­шо­чер­го­вих по­треб лю­ди­ни. Ве­ли­кі мі­ста, осо­бли­во Київ, в остан­ні роки по­тер­па­ють від рі­зних еко­ло­гі­чних ка­та­клі­змів. За­бру­дне­н­ня во­дойм від­обра­жа­є­ться на еко­но­мі­ці кра­ї­ни в ці­ло­му і дуже б’є по здо­ров’ю усьо­го на­се­ле­н­ня. Вода з під кра­на не від­по­від­ає стан­дар­там пи­тної. І це не тіль­ки че­рез зно­ше­ність ін­фра­стру­кту­ри, а й че­рез за­бру­дне­н­ня усіх вод, в тому чи­слі й під­зем­них. На до­да­ток – не­мо­жли­во ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ре­кре­а­цій­ний по­тен­ці­ал Дні­пра че­рез цві­ті­н­ня.

Еко­но­мі­ка
Рі­чки При­п’ять і Де­сна по­тре­бу­ють ви­ко­на­н­ня дно­по­гли­блю­а­аль­них ро­біт, щоб була мо­жли­вість за­пу­сти­ти по них су­дно­плав­ство. Осо­бли­во це сто­су­є­ться При­п’я­ті, де ван­та­жо­по­тік з Бі­ло­ру­сі до Укра­ї­ни і на­зад мо­жна від­но­ви­ти з най­ближ­чою на­ві­га­ці­єю. Пре­зи­дент Бі­ло­ру­сі Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко за­зна­чив, що су­дно­плав­ство по Дні­пру ви­гі­дно обом кра­ї­нам, і пи­та­н­ня сто­їть тіль­ки в одно­му – по­гли­блен­ні дна в рі­чках Укра­ї­ни. Адже у сво­їй ча­сти­ні ру­сла рі­чки При­п’ять Бі­ло­русь вже ви­ко­на­ла дно­по­гли­блю­валь­ні ро­бо­ти.

Щоб ви­ко­ри­ста­ти еко­но­мі­чні мо­жли­во­сті су­дно­плав­ства по­трі­бне тіль­ки ба­жа­н­ня укра­їн­ської вла­ди. А го­лов­не – ви­рі­ше­н­ня цих не­від­кла­дних пи­тань по­лі­пшить еко­ло­гі­чну си­ту­а­цію в ба­сей­нах цих рі­чок і укра­їн­ці ста­нуть здо­ро­ві­ши­ми.

Наші за­хі­дні су­сі­ди по­стій­но дба­ють про свої во­дні ар­те­рії і за­ро­бля­ють на цьо­му со­тні міль­йо­нів євро. На­при­клад, рі­чка Шпрее в Бер­лі­ні.
Ко­ри­сним для нас є при­клад від­нов­ле­н­ня Рей­ну, який із «сті­чної ка­на­ви» Євро­пи зно­ву пе­ре­тво­рив­ся на гор­дість кра­їн які роз­та­шо­ва­ні на його бе­ре­гах.

Уряд в най­ко­ро­тші тер­мі­ни має ви­рі­ши­ти ці пи­та­н­ня. Для цьо­го по­трі­бні не стіль­ки ве­ли­че­зні ко­шти з держ­бю­дже­ту, скіль­ки до­зво­ли­ти при­ва­тним стру­кту­ра­ми за­йма­ти­ся дно­по­гли­блю­ва­ни­ми ро­бо­та­ми в ру­слах цих рі­чок. Ни­ні­шній вла­ді по­трі­бно за­бра­ти ко­ру­пцій­ну скла­до­ву і бі­знес сам все зро­бить.

Ана­то­лій Ар­тем­чук, лідер Столичної ініціативи “Кияни за справедливість”

0Shares

Вам також може сподобатись: