Які зміни потребує Київ, аби в ньому почали будувати комфортні та безпечні для життя вулиці
Вже 25 жовтня 2020 року в Києві обиратимуть нового міського голову. Ще у передвиборчій програмі 2015 року чинний мер Віталій Кличко обіцяв перетворити Київ на економічно і культурно розвинуте європейське місто. Зокрема, йшлося про «місто, комфортне для життя» з «інфраструктурою, орієнтованою на людину».
Капітальний косметичний ремонт
Починаючи з 2015 року в Києві відремонтували тисячу кілометрів доріг, витративши на це більше чотирьох мільярдів гривень. Здебільшого капітальний ремонт передбачав поновлення дорожнього полотна, ремонт тротуарів, нанесення розмітки. Але саме повноцінного ремонту вулиць та зовнішнього вигляду вулиць Києва за п’ять років так і не відбулося.
Наприклад, вулиця Пушкінська, на реконструкцію якої витратили 153 мільйони гривень.Так, на вулиці є і тактильна плитка, і велодоріжка, та велодоріжка несподівано обривається на перетині з вулицею Богдана Хмельницького. До того ж на ділянках із виїздами автівок зробили перепади рівня тротуарів, зручні для автівок, але не для велосипедистів.
Після кожного нового ремонту кияни висловлювали десятки критичних коментарів, починаючи від незручної для пішоходів та коліщаток плитки «Старе місто», закінчуючи неінклюзивністю простору або спорадичністю, приміром, пониження бордюрів. Така ж, велодоріжка є на Проспекті Перемоги, яка несподівано починається й раптом впирається в сходи.
Такий частковий підхід до облаштування велоінфраструктури не забезпечує комфортних і безпечних умов для пересування самих велосипедистів містом. Як наслідок, із початку року на дорогах Києва загинуло п’ятеро велосипедистів, а це більше, ніж за останні два роки.
«Досвід пандемії показав, що при проєктуванні вулиць слід враховувати не тільки можливість людини приємно провести час, але й здатність до соціального дистанціювання», – розповідає міська дослідниця Яна Брик. Саме нестачу адекватного вело- і пішохідного простору відчули кияни в період карантину.
Аналіз, проєктування і комунікація з громадськістю
Для більшого покращення умов життя у Києві слід збирати данні стосовно інтенсивностей руху автівок, пішоходів і велосипедистів, щоб на основі них планувати вулично-дорожню мережу.
Також важливості збору даних про ДТП. Саме це дає змогу проаналізувати, де найчастіше трапляються аварії і чому гинуть або травмуються люди. Також потрібно планувати безпечні і продумані перехрестя. Особливо це критично для велоінфраструктури.
Крім того, для проєктування зручної і безпечної вулиці важлива безпосередня участь людей, які нею користуються. Зробити комфортним співіснування різних груп населення на вулиці можливо. Для цього під час проєктування простору необхідно простору одразу враховувати потреби та інтереси всіх категорій користувачів. Зокрема, зменшувати підземні переходи, дублювати їх наземними, піднімати переходи в рівень із тротуарами, облаштовувати острівці безпеки та нормативні пониження, забезпечувати функціональну систему зливу води тощо.
