Багатостраждальна кільцева

Сказати, що Києву потрібна велика кільцева – нічого не сказати. Київ задихається від загазованості, кияни залишають у заторах частину свого життя, яке могли б використати на користь суспільству, державі, родині.

Останнім притомним мером столиці, який любив місто, дбав про нього і захищав його, був Леонід Косаківський.

У кінці 90-х Київ захопили «будівельники» і «міцні господарники» в особі О.Омельченка, а молода команда Л.Черновецького, а потім В.Кличка добила столицю хаотичною забудовою і розграбуванням її бюджету.

Була, правда, спроба припинити вакханалію і подумати про місто при О.Попові, але недовго.

Керувати столицею – це мистецтво. Думати хоча б на десяток років наперед – обов’язок. Але якщо керівник не надається до розуміння цих елементарних  складових, необхідності вміти їх застосовувати,, то мільйони мешканців приречені існувати в неякісному міському середовищі, а відтак вкорочувати собі віку в прямому сенсі цього слова.

Нещодавно «Укравтодор» і китайська компанія Poly Changda Engineering Co. Ltd підписали меморандум про спільне будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо міста Києва (ВКАД).

Такий проект запізнився як мінімум років на п’ятнадцять. У 2007 – 2008 роках в ідею великої кільцевої навколо Києва навіть вклали значні кошти. Але далі проектно-кошторисної документації діло не пішло. Тоді навіть ходила по руках карти з ділянками, на яких вона мала б проходити.

Вартість землі тоді підскочила в рази і хтось на цьому добре нагрів руки. Потім Україну накрила економічна криза і про велику кільцеву дорогу надовго забули.

Меморандум – лише протокол про наміри. Попереду складна і відповідальна робота, але якщо в 2020 році таки почнеться масштабне будівництво, то це,  по-перше, дасть можливість розвантажити Київ від транзитного транспорту, по-друге – створити тисячі робочих місць, по-третє – дати поштовх для економічного розвитку як мінімум шести районам Київської області.

Але це тільки половина масштабного інфраструктурного проекту, бо стосується лише сполучення траси М-05 Київ – Одеса,  і М-06 Київ – Чоп. Тобто мова йде про транспортний півмісяць на правому березі Дніпра.

В ідеалі велика кільцева мала б опоясувати весь мегаполіс – від півночі до півдня. Це передбачало раніше спорудження двох мостів через Дніпро (в районі Українки і нижче Вишгорода за течією).

До війни транспортний автомобільний потік з заходу на схід та південь і у зворотному напрямку складав близько 80%. Тобто, мова йшла спочатку про південну частину кільцевої дороги. Але війна практично зруйнувала мрії про Україну як транзитну державу і,  очевидно, «китайським» концесійним проектом справа може і завершитися.

Якби у 2007 – 2019 роках керівництво Києва та Уряду дбало більше про якість життя мешканців столиці, а не про оборудки з землею, то велика кільцева за десяток років могла бути побудованою.

Адже сотні мільярдів, якщо не трильйони гривень замість бюджету столиці,  осіли в кишенях можновладців, від яких залежало виділення ділянок під київську забудову. Втратили люди, втратив бюджет,  втратила держава.

Але надія з’явилася знову. Не втратити б її і цього разу.

www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2809623-veliku-kilcevu-dorogu-u-kievi-buduvatimut-spilno-z-kitajskou-kompanieu.html

0Shares

Вам також може сподобатись: